Рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік
НОВОМИКОЛАЇВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
СКАДОВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОЗАЧЕРГОВА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА СЕСІЯ
СЬОМОГО СКЛИКАННЯ
РІШЕННЯ
17.02.2017 с.Новомиколаївка № 122
Про встановлення місцевих
податків і зборів на 2017 рік»
Відповідно до Закону України від 20.12.2016 року № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», керуючись ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення своєчасного та повного надходження до бюджету місцевих податків та зборів, сільська рада
ВИРІШИЛА:
1. Встановити на 2017 рік місцеві податки і затвердити їх ставки:
1.1. Податок на майно:
1.1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток 1);
1.1.2. Транспортний податок (Додаток 2);
1.1.3. Земельний податок (Додаток 3).
1.2. Акцизний податок (Додаток 4).
1.3. Єдиний податок (Додаток №5).
2. Встановити на 2017 рік місцеві збори і затвердити їх ставки:
2.1. Збір за місця для паркування транспортних засобів (Додаток 6);
2.2. Туристичний збір (Додаток 7).
3. Вважати Додатки №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 невід’ємними частинами цього рішення.
4. Рішення набуває чинності з моменту оприлюднення.
5.Рішення позачергової одинадцятої сесії сільської ради сьомого скликання від 17.06.2016 № 70 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік» вважати таким, що втратило чинність.
6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань комунального майна, планування бюджету і фінансів та регуляторної комісії (голова Шило Н.С.).
Сільський голова Є.С.Глєбова
Додаток 1
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки
1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
2. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
3. Не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і ) трансформаторні підстанції.
ї) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
4. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
5. Пільги із сплати податку
5.1.База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
6. Ставка податку для об'єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб:
6.1.Одиноко проживаючим мешканцям села, основним джерелом доходів яких є пенсії, а також учасникам антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців загиблих у ході проведення антитерористичної операції, які є власниками нерухомого майна на території сільської ради відмінного від земельної ділянки - 0 відсотка за 1 кв. метр бази оподаткування .
6.2. для об'єктів житлової нерухомості, встановлюються у розмірі:
- для квартир 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
- для будинків 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
6.3. для об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються у розмірі:
- для магазинів; аптек; кафе; столові; АЗС; будівель та приміщень, в яких розміщуються казино, інші гральні заклади та гральні автомати - 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування;
- допоміжні нежитлові приміщення, які розташовані на присадибних земельних ділянках - 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
7. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
8. Порядок обчислення суми податку: обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до вимог статті 266 Податкового Кодексу України та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до вимог статті 266 Податкового Кодексу України та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до вимог статті 266 Податкового Кодексу України та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього пункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
9. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
10. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
11. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
12. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного Кодексу України.
13. Строки сплати податку: податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним.
14. Порядок справляння та сплати податку, подання звітності визначається згідно вимог статті 266 Податкового Кодексу України.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 2
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету транспортного податку
1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
2. Ставки транспортного податку в розрахунку на календарний рік встановлюються у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
4. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
5. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
7. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення - рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
8. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
9. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
10. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 1 є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
11. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 1 є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
12. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
13. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного Кодексу України.
14. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
15. Порядок справляння та сплати транспортного податку, подання звітності визначається згідно вимог статті 267 Податкового Кодексу України.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 3
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету земельного податку
1. Ставки земельного податку за земельні ділянки у с.Новомиколаївка встановлюються у розмірі:
1.1. За земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, та які перебувають у власності - 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, окрім земельних ділянок житлової та громадської забудови в межах села, які зайняті об’єктами житлової нерухомості - будівлями, віднесеними відповідно до законодавства до житлового фонду, дачними та садовими будинками, а також земельних ділянок, зайнятих індивідуальними гаражами, господарськими (присадибними) будівлями, ставка земельного податку для яких встановлюється у розмірі 0,2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
1.2. За сільськогосподарські угіддя та землі загального користування, нормативну грошову оцінку яких проведено:
- для фізичних осіб - 0,35 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.
1.3. За земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у відсотках від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області:
- для фізичних осіб – 0,35 відсотка від нормативної грошової оцінки;
- для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
1.4. За земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності):
- на яких розташовані об’єкти нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки;
- за інші земельні ділянки - 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.
2. Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
3.Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
4. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.
5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб:
Від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
- для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше як 2.0 гектара;
6. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб:
Від сплати податку звільняються:
- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
- бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
- органи державної влади;
- органи місцевого самоврядування;
- органи прокуратури, заклади, установи та організації, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, та використовують земельні ділянки за цільовим призначенням у відповідності до класифікації видів цільового призначення земель, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 та для виконання власних повноважень;
- дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України державної та комунальної форми власності;
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту державної та комунальної форми власності, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- комунальні підприємства, крім земельних ділянок під адміністративними будівлями та окремими будівлями, спорудами або їх частинами, які надаються ними в оренду суб’єктам господарювання, фізичним особам – підприємцям;
- комунальні підприємства та установи під адміністративними будівлями.
7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:
- землі які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими;
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
- паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
- майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
8. Комунальні підприємства села, які надають в оренду суб’єктам підприємницької діяльності окремі будівлі, споруди, або їх частини у багатоквартирних житлових будинках (вбудованих, прибудованих), сплачують за земельні ділянки під ними земельний податок на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території у розмірі 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.
9. Комунальні підприємства села, які надають в оренду суб’єктам підприємницької діяльності окремі будівлі, споруди, або їх частини, крім визначених пунктом 8 цього рішення, сплачують за земельні ділянки під ними земельний податок на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території у розмірі 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.
10. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
11. Порядок обчислення та сплати земельного податку, подання звітності визначається згідно вимог статей 269-287 Податкового Кодексу України.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 4
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету акцизного податку
1. Ставка акцизного податку для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, встановлюється відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу України у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.
2. Порядок справляння та сплати акцизного податку, подання звітності визначається згідно вимог статей 213, 215 Податкового Кодексу України.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 5
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету єдиного податку
1. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються:
1.1. Для першої групи платників єдиного податку - у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
1.2 Для другої групи платників єдиного податку - у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2. Відсоткові ставки єдиного податку встановлюються для платників єдиного податку третьої групи у розмірі :
- 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з вимогами Податкового Кодексу України;
- 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку та для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
3.1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України;
3.2. до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3.3. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків;
3.4. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
3.5. до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України відповідно.
4. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України:
4.1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України;
4.2. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4.3. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
5. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
7. Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 статті 293 Податкового Кодексу України, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
7.1. платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
7.2. платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
7.3. платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом України.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пункті 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом України.
7.4. ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:
а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;
в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
7.5. У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
8. Порядок справляння та сплати єдиного податку, подання звітності визначається згідно вимог статей 291-293 Податкового Кодексу України.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 6
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету збору за місця для паркування
транспортних засобів
1. Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється у розмірі 0,03 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування.
2. Відведення майданчиків і місць для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, а також визначення підприємства, уповноваженого організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, здійснюється виконкомом міської ради.
3. Податковими агентами з утримання збору за паркування та розрахунків з місцевим бюджетом є адміністрації та власники магазинів, готелів, мотелів та інших закладів готельного типу, санаторно-курортних установ, будинків відпочинку та інших юридичних та фізичних осіб, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
4. Об’єкт оподаткування та порядок справляння збору визначається згідно вимог статті 268 Податкового Кодексу:
- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";
- базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету;
- сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування;
- платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки;
- базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Секретар ради Н.Л.Рябік
Додаток 7
до рішення позачергової дев’ятнадцятої
сесії Новомиколаївської сільської
ради сьомого скликання
17.02.2017 № 122
Ставки та порядок
обчислення та надходження до сільського бюджету туристичного збору
1. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 1 відсотка від вартості усього періоду проживання (ночівлі) громадян, які прибувають на територію села Новомиколаївка та отримують послуги з тимчасового проживання, за вирахуванням податку на додану вартість.
2. Податковими агентами з утримання туристичного збору та розрахунків з місцевим бюджетом є юридичні та фізичні особи-підприємці, які надають послуги з тимчасового проживання, та інші адміністрації готелів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інших закладів готельного типу, санаторно-курортних установ, будинків відпочинку, квартирно-посередницьких організацій, юридичних та фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з тимчасового проживання.
3. Платники збору:
3.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію села Новомиколаївка, на якій діє рішення сільської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
3.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у місті;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
4. Підприємство, уповноважене справляти туристичний збір з громадян, що проживають під час відпочинку у приватних осіб, визначається виконкомом міської ради.
5. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
6. Порядок сплати збору визначається, згідно вимог статті 268 Податкового Кодексу України:
6.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
6.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Секретар ради Н.Л.Рябік